Проблеми порівняння результатів виборів і випитів

Дописовий: Поздравления на день Святого Валентина и оригинальные подарки

Отримавши результати випитів, хотілося б оцінити якість самих цих досліджень, а також спробувати відповісти на питання, чи присутні в результатах виборів певні відхилення від результатів випитів, що могло б свідчити, скажімо, про фальсифікації.

Проблема, з якою ми тут стикаємось, полягає в тому, що результати випитів є не цілком добре порівнюваними з результатами виборів через те, що вибори мають одну “альтернативу”, значення якої не може бути оцінене випитом, а саме кількість (відсоток) недійсних бюлетенів. Далебі, коли інтерв’юєр опитує виборця на виході з дільниці, то виборець повідомляє свій вибір не підозрюючи, що його бюлетень можливо заповнений неправильно, й буде визнаний недійсним. Отже, методика проведення випиту просто не дозволяє отримати таке значіння.

Це призводить до того, що результати випитів стають дещо більшими за значіння результатів виборів по відповідних альтернативах. Тому порівнювати результати випитів і виборів напряму не цілком правильно.

Краще врахувати цю обставину, припустивши, що розподіл голосів за кандидатів серед виборців, чиї бюлетені були визнані недійсними, такий же, як і серед дійсних бюлетенів. Це, в принципі правдоподібне припущення, навіть якщо й потягне за собою якісь помилки, то вони будуть меншими ніж при прямому порівнянні без такого перерахунку.

Окрім того, можна помітити, що сума по альтернативах принаймні двох випитів – НЕП і Інтер – значно відрізняється від 100%. Так трапляється, мабуть, через те, що ці дослідження мають і ще одну альтернативу, значіння по котрій, утім, не наводилося джерелами, а саме кількість виборців, що відмовилися відповідати. Можливо також, що така альтернатива була присутня й для инших досліджень, але вони подавали свої результати одразу перерахованими.

В кожному разі, краще й тут виконати перерахунок. Саме так автор і зробив при підрахунку різниці між виборами й випитами.

Такі перерахунки корисні, й полегшують нашу задачу. Але існують і ще три обставини, які ускладнюють порівняння (не лякайтесь – усе насправді не так страшно).

Чого не може врахувати випит

А саме, декотра частина виборців голосувала в закордонному виборчому окрузі. Але це – лише 0,13% (тринадцять сотих відсотка) від усіх виборців, що заледве для якогось із кандидатів може спричинитись до похибки, більшої за одну соту відсотка. Тим, очевидно, можна знехтувати.

Але окрім того, – і це небагато вагоміше – існує ще й голосування поза межами приміщення для голосування (так зване “голосування на дому”). Звичайно, як і у випадку з голосуванням закордоном, сама методика випиту – а саме, опитування виборців на виході з дільниць – не дозволяє оцінити, як розподілені голоси тих виборців, що голосували вдома. Це вносить додаткову розбіжність між результатами виборів і випитів.

Наскільки значною може бути така розбіжність? Як заявляється (принаймні в дописі Голосування поза межами приміщення для голосування Чому іде війна за голосування на дому? Фальсифікації тут ні до чого), частка виборців, що заявили про своє бажання проголосувати вдома, “становить 3,15% від загальної кількості виборців”. Звичайно, з різних причин проголосують далеко не всі з них, але з иншого боку, ще більша частка (так припускає автор) виборців не прийде на вибори. Тому в підсумку, можна припускати, що від кількости виборців, що взяли участь у виборах, частка тих, хто проголосують удома, ставитиме близько 4%.

Отже, це значна величина, яка може суттєва вплинути на розбіжність між результатами виборів і випитів, особливо для кандидатів, за яких схильний голосувати літній виборець, що, зрозуміло, становить більшу частку тих, хто бажає проголосувати вдома. До то ж, кількість таких “домашніх” виборців може різнитися між областями, й якщо таких виборців буде більшим для певних областей, де електорат загалом більш схильний голосувати за якогось кандидата, то це внесе додаткову розбіжність між розподілом голосів тих, хто голосували удома, й “звичайними” виборами (про згадує Паніотто у своєму дописі У другому турі екзит-поли можуть розійтися…).

Нарешті, третя обставина – наявність закритих дільниць, на які просто не можуть потрапити інтерв’юєри. Отже, і ця частка виборців є недоступною для такого дослідження. Тому якщо розподіл голосів на закритих дільницях відрізнятиметься (і, він, начебто, насправді відрізняється) від такого для звичайних виборів, це, звичайно, зробить свій внесок у розбіжність між результатами випитів і виборів.

Що слід врахувати при порівнянні

Може здатися, що після врахування перелічених факторів, що заважають порівнюванню, можна було б сказати, що всі розбіжности, які все ще залишаються, це – фальсифікації. Втім, і тут все ще не так просто.

Адже такі розбіжності можуть виникнути й унаслідок помилок, що трапились про виконанні самого випиту. Декотрі помилки – “чисто” випадкові – їх не можна уникнути; тут вже як пощастить. Декотрі – систематичні; инколи, наскільки автор розуміє, їх можна врахувати, “підправивши” результати випиту. З’ясувати характер таких помилок може порівняння результатів різних випитів між собою, та в кожному разі, все не так просто, як хотілося б.

Тому автор за кожної нагоди – і при коментуванні опитів і при оцінці результатів випитів – закликає не поспішати з висновками, перевіряти дані, припущення, знайомитись із думкою фахівців, цікавитись особливостями виконання випитів. Инакше можна ошукати самого себе.

Доречні дописи:

  1. Результати випитів (екзит-полів) у порівнянні
  2. Спроба оцінки якости випитів
  3. Прогноз результатів першого туру виборів Президента України 2010

Відповісти

  

  

  

Можна вживати такі мітки HTML

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Сповіщення

Сповіщення на пошту:

Надається FeedBurner

Архіви