Що робить дільнична виборча комісія. Частина 3

Нарешті третя частина, в якій автор розповідає про завершення роботи виборчої комісії. Порівняно з першими двома частина – підготовка до виборів і власне вибори – тут уже можна сказати приємні клопоти – свого роду “роздача слонів і матеріялізація духів”. Тому без подальших вступів почнемо опис.


Здача протоколів

Другу частину ми завершили на тому, що “три члени комісії в супроводі міліції везуть запаковані бюлетені, инші пакети для здачі в ТВК.” Та здача – не те щоби важкий процес, але дуже нудний. При цьому доводиться чекати на свою чергу аби не дванадцять годин, і робити під той час особливо нічого – то просто чекання – довге й нікчемне марнування часу.

Тут треба сказати, що здавала наша комісії протоколи через день після виборів, а декому “пощастило” здавати наступного дня. Тобто, люди сиділи без сну не 27, а всі мабуть 40 годин поспіль – як вони витримували? автор не знає.

Сама та здача, чи краще сказати, чекання на здачу протоколів, була в нас організована ТВК таким чином. Спочатку членів виборчих комісій, що здавали протоколи, разом із прикріпленими до них міліціонерами, запускали на перший, чи то краще сказати, “нульовий” поверх, біля гардероба. Тут на момент, коли наша комісія прибула до ТВК, уже сиділо й стояло мабуть із десяток комісій на здачу, й ще декотрі під’їздили після нас.

Виглядає це так: у неширокому коридорі кучкуються члени комісій і міліціонери – хто стоїть, хто може сидить. Кожна купка біля своїх мішків, в яких бюлетені й решта того, що потрібно здавати в ТВК. Робити нічого абсолютно – теревенять, хто про що може. І в такому стані доводиться вистояти годин п’ять.

Але потім нарешті міліціонер, що стоїть на дверях, які на вході на перший поверх, командує, що можна заходити. І звичайно, здається, що то вже кінець тому безкінечному очікуванню – далі вже буле сама здача… але ні. Де там! То, як з’ясовується, тільки черговий етап чекання.

На першому поверсі, де зібрані ще 6-7 комісій, доводиться чекати ще зо три години. Тут, щоправда, все ж таки є де трохи сісти. Що ж – чекаємо…

І ось нарешті, здається, будемо вже здавати протоколи: запрошують на другий поверх. Але й цього разу це лише міраж – бо, як виявляється, на другому поверсі також зала очікування. Тут уже лише чотири комісії, але оголошують технічну перерву на 40 хвилин. Тому й тут доводиться чекати на “прийом” аби не три години…

Нарешті й вони спливають і ми нарешті потрапляємо в залу, де й веде прийом протоколів ТВК.

Але сама здача процедура, як виявляється, зовсім не така вже й складна – просто дещо довга. По-перше, тому, що на тих виборах аж п’ять протоколів (в кожної комісії, звичайно) – а кожен протокол має бути зачитаний. А по-друге, тому, що декотрі комісії неправильно підготували протоколи (дані з протоколів тут таки вносяться в комп’ютер і перевіряються) або неправильно склали бюлетені в мішки, то чогось не можуть знайти, і внаслідок того все додатково ускладнюється.

Але от нарешті територіяльна комісія голосує за прийняття наших протоколів, і за великим рахунком це означає, що вибори для нашої комісії завершені. Але існує ще, так мовити, малий рахунок…

Завершення роботи

Після того, як протоколи здані до ТВК, ще залишаться кілька дрібних робіт, які мають бути виконані за будь-яких обставин, але можуть трапитися ще й не такі дрібні.

По-перше, треба забрати з приміщення колишньої дільниці все, що належить виборчій комісії – звільнити сейфи, забрати папері. Бо хоча й виборча комісія працює ще п’ятнадцять днів після виборів, приміщення має використовуватись за своїм первісним призначенням.

Потім треба здати печатку комісії й ще декотрі речі, що видавалися на комісію для проведення виборів, і, відповідно, підписати акти про здачу того. Нарешті треба повідомити членів комісії, де і як вони мають отримати свою велетенську зарплату й не забути отримати самому (“роздача слонів”).

А тепер про “не такі дрібні” роботи. Тут можуть трапитися дві речі.

По-перше, може вийти так, що десь загубився якийсь акт, чи ще якийсь документ, які потрібні ТВК. У такому разі, голова комісії разом із замом і секретарем мають підійти до ТВК, щоби скласти ті документи вдруге. Але це ще порівняно малий клопіт.

А по-друге, можливий повторний перерахунок, який суд зобов’яже виконати ТВК, але сама ВТК те зробити звичайно не зможе, і потрібно буде скликати ще раз усю комісію. І це клопіт великий, але саме так у нас і трапилося цього разу – і це, до речі, також перший раз на авторовій пам’яті, коли такий повторний перерахунок взагалі виконується.

Отже, ще ледь не цілий день пішов на скликання членів комісії – а команду зібрати їх автор (на той час голова комісії) отримав допіру 14 числа зранку. Та потім з’ясувалося, що то переноситься на завтра, то довелося телефонувати членам комісії друге. Врешті решт якось таки шість членів удалося зібрати для виконання повторного перерахунку.

Сам повторний перерахунок забрав не так уже й багато часу, може години зо дві – бо невикористані бюлетені про цьому не перераховувалися, а виконати такий перерахунок потрібно було лише для депутатів по місту, але цікаві самі результати такого перерахунку, адже то дало змогу перевірити, наскільки якісно рахує бюлетені сама комісія з першого разу.

Результати виявились такими: при перерахунку по партіях було виявлено де додатково 7 бюлетенів, які були пораховані, як віддані за партії, а насправді були недійсними, а при перерахунку по мажоритарниках було виявлено всього один подібний бюлетень. Отже, якщо взяти то у відсотках – а проголосувало у нас на дільниці лише десь близько 800 чоловік (прихід (явка) був низьким) – то це виходить майже 1% в першому разі й 0,1% в другому.

Про що автор хоче сказати: навіть якщо ви чуєте оголошеними числа голосів виборців, відданих за якусь партію, слід сприймати їх як випадкову величину, тобто ставитись до них принципово так саме, як і до чисел, що оприлюднюються соціологічними установами, після того як ті виконали певне рейтингове дослідження.

Тлумачити числа, які оголошує виборча комісія як цілком вірогідні, точні – неправильно; їх слід сприймати як випадкову величину, просто ймовірно, що похибка в тієї випадкової величини буде меншою, десь в районі 0,5%, як свідчить наш приклад із перерахунком. Адже перераховують бюлетені люди, й причому вже добряче стомлені люди – а людям властиво помилятися.

От на цьому невеличкому але принциповому спостереженні й застереженні автор і завершить свою розповідь про роботу виборчих комісій. Сподіваюсь тим, хто таки спромігся це прочитати, стало ясніше, який великий обсяг робіт має виконати виборча комісія, щоби ви, шановні виборці, змогли прийти й проголосувати на день виборів.

Дописовий: Книгу купити в Києві просто. Найкращі книги в Киеве через Інтернет. Книжковий Інтернет-магазин в Києві!

Доречні дописи:

  1. Що робить дільнична виборча комісія. Частина 2
  2. Що робить дільнична виборча комісія
  3. Про роботу в виборчій комісії

2 коментарів до Що робить дільнична виборча комісія. Частина 3

Відповісти

  

  

  

Можна вживати такі мітки HTML

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Сповіщення

Сповіщення на пошту:

Надається FeedBurner

Архіви