“Критика” й критика

За підтримки: Протестуй ігри онлайн на ігровому порталі Games.in.ua.

Давненько вже автор не писав у рубрику Чіто ґвріто. Останній допис у цю категорію був ще 25.12.2010 – Опити, випити й результати виборів. Бо й читати, як це не дивно, особливо нічого. Хіба що вряди-годи щось більш-менш вартісне зустрічаєш, а так більшість із прочитаного, на жаль, нікчемна (й то як не дурна) каламуть. Дегенерація.

Примітним прикладом такої дегенерації може слугувати стан, в якому опинилося колись цікаве й глибоке видання “Критика”. Автор уперше познайомився з цим виданням іще десь далекого 1999 року, а потім за можливості купував і навіть у декотрі періоди передплачував його. Спочатку то видання мало літературознавчу чи то загальніше – культурологічну спрямованість, і автор прочитував кожен випуск від початку до кінця з задоволенням.

Але згодом тематика видання змінилась, там почало з’являтися більше дописів на соціально-політичну тематику. Це би ще й не зле, але разом із тим почав падати й рівень видання: дописи ставали дедалі примітивнішими, нерідко тамтешні автори дозволяли собі просто таки брутальний суб’єктивізм (щоби не сказати маячню). На додачу до всього саме видання почало виходити вкрай нерегулярно; иноді чергове число доводилося чекати місяцями, даремно заходячи на пошту. Тому автор відмовився від тієї передплати – читати у тій “Критиці” стало майже нічого, а затримки з випусками стали просто принизливими для читача.

Але от нещодавно зайшов на ділянку тієї “Критики”, яка довгий час стояла пусткою, і був приємно здивований тим, що на ній нарешті з’явився вміст. Та на тому приємності й скінчилися. Бо, як з’ясувалося, особливо читати там нічого, той таки брутальний суб’єктивізм буяє бучним квітом, а затримки з виходом як і раніше непристойні.

Єдині пристойні дописи, які вдалося там напорпати:

  • Орієнтації українських медій: синдром Ляшка – про нікчемність з аналітичної точки зору сучасних українських ЗМІ.
  • Політекономія Податкового кодексу: Сталінград для «бульдозера»
    ”головне, проти чого протестують підприємці – це намагання знищити спрощену систему як таку через різке звуження її сфери застосування та запровадження обов’язкового бухгалтерського обліку, що його подають як засіб «виводу з тіні». Важко сказати, чого більше у такому підході – сліпоти (непрофесіоналізму вкупі з небажанням прислухатися до незалежної експертної думки) чи цілеспрямованого, злісного бажання знищити середній клас як такий.”

Зате яким вскаженіло дурним (характеристика доречна й неперебільшена) дописом розродився проффесор Грабович, то й сказати в кількох словах годі. Дасть бог сил, колись ще про те брутальне й вскаженіло аморальне мерзенство Грабовича ще напишу. Наразі ж автора може потішити хіба те, що він відмовився від передплати тієї “Критики”, не спосоруючи тим ту гидоту.

Зате досить таки приємни відкриттям став пліт Юрія Глухова, який хоча й пише клятомоскальською мовою, втім його міркування нерідко цікаві й дописи інформативні, наприклад:

От ще є пару цікавих дописів про майбутнє нашого північно-східного сусіда – московської орди:

А от осмислити, що станеться з нашою рідною Україною, нікому. Шкода.

А що читаєте ви? Які інформаційні джерела видаються вам вартими уваги?

Доречні дописи:

  1. Як перекручують результати соціологічних досліджень
  2. Україна й навколо: цікаві дописи
  3. Занепад. Де світло в кінці тунелю?

1 коментар до “Критика” й критика

Відповісти

  

  

  

Можна вживати такі мітки HTML

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Сповіщення

Сповіщення на пошту:

Надається FeedBurner

Архіви