Як перекручують результати соціологічних досліджень

Ви вважаєте, що якщо ви прочитали допис, в якому коментуються результати якогось соціологічного дослідження, скажімо, рейтинг політичних партій, то розумієте, що відбувається і які політичні перспективи тієї чи иншої партії? Аби часом! Є такі майстри поперекручувати, викривити, спотворити ті результати, що годні подати дані навіть вартісного соціологічного опитування “з точністю до навпаки” – догори дригом! – своїм у кращому разі неосвіченим (а то й відверто шахрайським) коментарем.

А в зв’язку з тим, що лютому були оприлюднені дані кількох соціологічних (чи може краще сказати електоральних) опитувань:

  1. Рейтинг політичних партій, КМІС, 09-19 лютого 2012
  2. Рейтинг політичних партій, КМІС, 10-19 лютого 2012
  3. Рейтинг політичних партій, Соціологічна група “Рейтинг”, 10–24 лютого 2012

такі дописи – коментарі до тих опитувань – з’явились у достатку. На жаль рівень таких дописів часто є таким, що цілком заслуговує на характеристику “нижче плінтусу”: мало того, що ті дописи відверто упереджені, то ще й шахраюваті, а на додачу ще й безграмотні! Мало того, таке паскудство дозволяють собі публікувати видання, які дехто може ще й досі вважає за поважні.

Що ж, спробуємо виправити це неподобство. А почнімо з допису, який можна охарактеризувати як

Порівняно дрібне паскудство

Почнімо з самої назви: Рейтинг Партії регіонів падає – соціологи. Хто такі ці “соціологи”? Це може всі соціологи світу (які раптово так зацікавилися українською політикою)? Чи тільки українські соціологи? А може тільки якась група українських соціологів? Виявляється ні перше, ні друге, ні третє. Отже, така згадка соціологів – щонайменше недоречне узагальнення. Але це лише по-перше.

Бо є ще по-друге, і це набагато гірше за перше. Адже таке покликання на соціологів спирається на авторитет науки, навіює читачеві добру обґрунтованість, доказовість, а то й незаперечність твердження, винесеного в заголовок того допису. Насправді ж висліди дослідження, про яке йдеться в тому дописі, не можуть претендувати на такий статус, адже то результати не так наукової як бізнесової установи, та ще й такої, чия репутація викликає неприємні підозри, які автор уже неодноразово висловлював. Отже, тут від того допису уже відгонить шахрайством.

Зрештою є ще й по-третє. А саме, неконкретність того заголовку. Чому б тому виданню (“Вголос”) замість якихось абстрактних “соціологів у вакуумі” не помістити в заголовок назву самої установи, що виконувала те опитування? Так було би набагато краще.

Це що стосується заголовку. Але й це ще не все, бо той допис містить і ще один поширений і дошкульний ґандж, якого дуже просто було уникнути.

Йдеться про округлення результатів, яке в цьому разі виконується зовсім без потреби та ще й на шкоду. Наприклад, допис той починається таким твердженням:

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися у лютому 2012 року, майже 20% українців підтримали б партію «Батьківщина».

Насправді ж, перерахунок, який тут очевидно мається на увазі, дає оцінку в 19,6%. То навіщо то “майже”? А далі в тому дописі заявляється:

18% виборців готові підтримати Партію регіонів на парламентських виборах.

Тут до 18% округлюється справжня оцінка 18,2%.

Таким чином може скластися враження, що різниця між цими двома значіннями становить 2%, хоча насправді вона становить лише 1,4%, що при округленні дає 1%. І виникає якась дивна арифметика, коли 20 – 18 = 1. ?

Звичайно, ніяких математичних одкровень чи чудес у тому немає, а є журналістська недбалість – це в кращому разу, – а той шахрання в спробі “підтягти” результат однієї партії “за вуха”, округлюючи 19,6% вверх, а результат иншої партії “зменшити”, округлюючи вниз 18,2%. Таким чином можна за сприятливого збігу обставин “накрутити” додатково цілий відсоток різниці. Але це брудний прийом. Так не треба робити.

Тому навіть якщо автор того допису не мав злого умислу, таке округлення не слід робити. Це заледве допомагає сприймати такого роду дані, але дуже сильно заважає їх аналізувати.

Свого часу таким недоречним і дошкульним округленням результатів своїх досліджень відзначався ФОМ-Україна. Але тепер він не проводить такого роду досліджень; мабуть, Україна втратила для нього інтерес. Инші ж соціологи, що виконують електоральні дослідження в Україні, публікують свої результати з одним знаком після коми – що й є найкращим рішенням.

Иноді (дуже рідко) доводиться подибувати подання чисел рейтингів із двома знаками після коми – це також надмір: у більшості випадків точности то вже не додає, а от сприймати дані заважає таки значно.

Гаразд, у другій частині перейдімо до паскудств погірше (як у казці – що далі, то страшніше).

Доречні дописи:

  1. Як перекручують результати соціологічних досліджень. Частина 3
  2. Як перекручують результати соціологічних досліджень. Частина 2
  3. Рейтинг політичних партій, КМІС, 10-19 лютого 2012

3 коментарів до Як перекручують результати соціологічних досліджень

Відповісти

  

  

  

Можна вживати такі мітки HTML

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Сповіщення

Сповіщення на пошту:

Надається FeedBurner

Архіви