Хмельницька Свобода: марш захисту української мови

Прапори Свободи

4 липня Свобода проводила марш захисту української мови й пікетування Хмельницької держадміністрації на знак протесту проти ухвалення Верховною зрадою (чи то недоухвалення, чи то чогось, що видається за ухвалення) антидержавного закону, спрямованого на нищення української мови.

Події розгорталися надто швидко, тому ту акцію доводилося організовувати буквально за одну ніч. Навіть попри те, вона зібрала приблизно сотню осіб – люди встигли відпроситися з робіт і занять, і таки висловити й продемонструвати свій протест проти ригіанального москво-холуйства.

Збір біля обласного офісу Свободи

Люди підходять

У тому й полягає одна з найбільших переваг Свободи – в наявности можливо й не такої чисельної, але відданої групи активістів, які мужуть відгукнутися на перший поклик. Годі й казати, серед инших українських партій на таке не здатний ніхто.

Прапори Свободи біля обласного офісу

На старт, увага...

Центр, вул. Кам'янецька, марш Свободи

Марш розпочався

До речі, більше в Хмельницькому того робити й нікому: хмельницька міська Батьківщина давно й затято лиже п’яти регіоналам і в тому очевидно й бачить своє призначення. Хмельницький УДАР – то групка невідомо звідки набраних калік – їх не видко й не чути. А кого ще згадувати? “Вперду“? Не смішно. Ага, Яценюк – про це нещастя трохи згодом.

вул. Кам'янецька, марш Свободи

По вулиці Кам'янецькій

Пікет Свободи, Хмельницька ОДА

Пікет Свободи

Симчишин, Хмельницька ОДА

Виступає Симчишин, депутат міськради

То під ногами в Сабія (праворуч у вишиванці) ригіанальний прапор. Його намагалися підпалити, але горить те паскудсьтво дуже зле, зате дуже смердить – як і належить прапору ригіаналів (Звидки автор знає? Свого часу підібрав один такий прапор ще за протестів у Києві проти Харківських угод – то ми його таки спалили, хоча то й було непросто.)

Прапори Свободи

На задньому плані пам'ятник "Вірі Надії Любові"

Тре пару слів сказати  про той злощасний пам’ятник, на який з такими злодійствами збирав гроші намістник Януковича в Хмельницькій області Задуха Ядуха. Символізм того пам’ятнику мабуть такий: жило собі місто як могло – й мали його мешканці хто віру, хто надію, а хто любов чи й усіх разом. Але тут прийшов Ядуха й ті віра-надія-любов померли. Остаточно. Й тому їм поставили пам’ятник. “Отакоє-от”.

Після пікету держадміністрації з засілими там ригіанальними холуями, Свобода продовжує марш вулицями Хмельницького.

Хмельницька ОДА, марш Свободи

Марш продовжується

Марш Свободи, пам'ятник Хмельницькому навпроти Філармонії

Біля філармонії

Звичайно, марш той не німий, як ці фото. Учасники весь час скандують  Свободівські гасла.

Депутати Симчишин, Сабій, Діденко, вул. Кам'янецька

У першому ряді депутати від Свободи

Про Свободівські гасла автор уже свого часу розповідав – у звіті про мітинг у Шепетівці. Загалом із більшістю з цих гасел усе в порядку, але є одне, яке в автора щось не виходить кричати – йдеться про гасло “Україна понад усе”.

На авторову думку, то не націоналістичне гасло, а шовіністське, а отже, наскільки автор розуміє націоналізм, вороже до націоналізму. Адже шовінізм – чи то московський, чи то німецький (до речі, те гасло – “Німеччина понад усе” – як то не ганебно досі присутнє в німецькому гімні) – найбільший ворог націоналізму.

Инше гасло, яке також викликає авторові зауваження, то “Геть московських холуїв”. Воно ніби й правильне, тільки краще звучало б не “московських”, а “донецьких холуїв” – і тих, що на місцях, і тих москво-холуїв, що як сарана налетіла на Україну з Донецьку.

Але ті застреження, то, здається, для пуристів. Загалом же хмельничани підтримували марш – і вигуками з хідників і сигналами машин. Підтримка Свободи в місті на рівні 20% виглядає цілком правдоподібною – але її й іще можна й треба збільшити – адже инших опозиційних сил у місті просто немає.

Центральне перехрестя, Ощадбанк

Марш Свободи проти Ощадбанку

Вул. Подільська, марш Свободи

Біля міського офісу Свободи

вул. Шевченка, міліція, марш Свободи

Наша міліція нас береже

По ходу маршу голова Хмельницької Свободи Сабій закликає міщан приєднуватися до національної мобілізації й їхати до Києва.

Що стосується Києва, то слід тут сказати, що наскільки автор розуміє,  річ далеко не тільки в цьому законі (хоча й уже самі обставини його прийняття чи то ніби прийняття спонукають до протесту – адже так і не ясно, чи було голосування за сам текст чи то просто голосування про включення питання в порядок денний, яке й видаєтья за голосування за закон). Річ, насамперед у тому, що асоціятивний ряд “ригінали-вибори” продовжується очевидно – “фальсифікації”.

Фільсифікації. То зараз дуже велика загроза, й на неї треба реягувати. Й аби не єдиний спосіб зупинити те ригіанальне скаженство – показати, що міч кари над головами ригіаналів уже занесено – й якщо вони не отямляться, то він таки опуститься на їхні здебілізовані від безкарности голови. Лише це може “підлікувати” їх, послугувати запорукою більш-менш чесно проведених виборів. Такі справи.

Скорботний янгол

Скорботний янгол - пам'ятник репресованим комуно-фашистською владою

Підійшовши до “Скорботного янгола” нерешті можна згадати Яценюка – як і було обіцяно.

Річ у тім, що навпроти – через вілицю Проскурівську – міститься якийсь штаб КПУ (біля дверей комуно-фашистів на стінах усе малюють свастику, а ті її замальовують, щоправда не червоною звіркою). Здавалося б який зв’язок – де комуняки, а де Фронт змін? А прямий – генетичний.

Бо Ксенжук Олександр (Фронт змін), про якого Українська брехня сором’язливо згадує лише те, що його біографія “складається з одного речення: “із 2001 року – приватний підприємець”" (мабуть, звідси), є сином Степана Ксенжука – секретаря міському КПУ. І фсьо путьом. Полний “фронт”, а “зміни” – аж через вуха лізуть.

Коротше, хмельницька, прости господи, “об’єднана опозиція” вона така вже  ”об’єднана”, що давно об’єдналася й із ригіаналами й із комуняками, важко тільки зрозуміти, чому то має називатися “опозиція”. Може то опозиція до  здорового глузду мається на увазі?

Але повернімося для свободівського маршу

Вул. Проскурівська, біля музею, марш Свободи

З Проскурівської до парку Шевченка

Пам'ятник Шевченку, виступає Ігор Сабій

Невеликий мітинг біля пам'ятнику Шевченку

Вид з проїзду на вулицю Подільську

Марш завершено, але попереду ще багато роботи

На от і все  наразі, марш завершено. Попереду вибори, вибори дуже важкі – і вибори ці опозиція програє, на жаль, бо єдина справді опозиційна сила – Свобода, а набрати більше 50% вона не зможе. Не візьме, мабуть, 50% і по Хмельницькому, годі казати про всю Україну.

Ой, автор же ж головне забув сказати! Там, за рогом (на фото не видко) персонально Ахметов із Коломойським (у вишиванках) роздають гроші, обійнявшись і зроняючи на землю скупу чоловічу сльозу, діляться з учасниками маршу останнім, що в них є – то, звичайно ж, американські валянки – геть бо збідніли за Януковича. “Отакоє-от”. (Ні, автор жартує – а то бува ще й повірить якийсь йолоп?)

На й ще пару покликів про події в Києві – там було спекотніше:

Доречні дописи:

  1. Партії на виборах 2012: втрати й здобутки
  2. Програма партії “Свобода” – відео
  3. Звернення Київської міської організації ВО "Свобода"

5 коментарів до Хмельницька Свобода: марш захисту української мови

  • Harry

    Мы позволяем милиции убивать наших сограждан и журналистов, мы позволяем судьям и прокурорам унижать нас и судить не правым судом.., но готовы воевать за мову. Всем этим хочет воспользоваться новый украинский феодальный клас, рвущийся к власти. По лужам, пролитой нами крови, придут новые генералы и поставят оставшихся в то же, холопское стойло. Мы должны понять, что русскоговорящий украинец нам не враг, а наш враг прогнившая тоталитарная система, при которой у власти находится не демократическая, ни кем не выбранная чиновно-олигархическая номенклатура. Украинский народ так и останется нищим и одураченным, а лучшие его герои будут сидеть в тюрьме. “Свобода” правильно ставит вопрос о люстрации чиновников и выборности судей, но только ли судей надо выбирать? Для осуществления наших прав, нам нужен избранный громадой Суд Присяжных, Служба Шерифа и т.д. Большинство налогов должно оставаться у местного самоуправления (пусть будут заинтересованы в развитии бизнеса). Из наших народных рук должны оплачиваться услуги всех силовых и социальных структур на местах, и нам они должны служить, а не своим мафиозным хозяевам. Феодальная мафия хочет сохранить свою власть и раздувает языковый вопрос, но права человека, социальная справедливость и экономика важнее для украинцев. А партий, готовых решать эти вопросы нет. Поэтому 30% украинце не знают за кого голосовать на предстоящих выборах.

    • admin

      Нерозуміння важливости мовного питання – ознака політичної непритомности. Адже сприймати питання мови як суто формальне – це кричуща недоумкуватість, бо то не питання мови – а питання духу. І кожен колонізатор, кожен окупант першим чином прагне зламати дух народу, зламати його здатність до опору окупанту – звичайно ж, з метою очевидною – народ зі зламаним духом можна визискувати потім безкарно.

      Тому й ваше протиставлення питань соціяльної справедливости й економіки й питань мови, а отже духу, ніщо инше як політична шизофренія, викликана тривалим колоніяльним ґвалтуванням з боку московських окупантів. Сподіваюсь, я доступно висловився.

  • Harry

    Зачем далеко ходить. Уже в наше время убийцы и грабители сидят в Украине, в своих кабинетах и гвалтують громаду на чистом украинском языке. И все эти сатрапы одинаковы для украинского народа и русскоязычные и украиноязычные. И с каждого персонально, когда попадёте на суд божий, спросят не за знание украинского языка, а за верность общечеловеческим и духовным истинам. Помните, что миллионы простых разноязычных граждан живут при тоталитарном режиме, под гнётом чиновно-олигархического ига и требуют демократии и справедливости, а также права самим управлять жизнью своей громады. Покажите свой дух, воюя за их свободу. Вы прекрасно знаете, что за язык вам ничего не сделают, но если вы посягнёте на режим, то за вами начнут охотиться, как за Гонгадзе или Мельниченко. Язык у нас может быть не много разный, но истина всегда одна.

    • admin

      Мені набрид ваш крикливий “аблічітільний” ононізм при дієвій імпотенції. Хочете щось робити, а не просто язиком махати – то вивчіть українску мову й користуйтеся нею. То всіляку привладну падаль налякає набагато більше за ці ваші нікчемні крики. То не кажучи вже про те, що апологія ригіанальних паскуд читається в ваших словах жа дуже просто – для того хто бодай трохи здатен думати.

  • [...] ради, кандидат у народні депутати в окрузі №189 Ігор Сабій, кандидат історичних наук, депутат Хмельницької [...]

Відповісти

  

  

  

Можна вживати такі мітки HTML

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Сповіщення

Сповіщення на пошту:

Надається FeedBurner

Архіви