Спільне дослідження GfK Ukraine, Соціологічна група “Рейтинг”, Центр “Соціс”, Центр Разумкова, 27 липня-9 серпня 2012

У період з 27 липня по 9 серпня група соціологічних компаній у складі GfK Ukraine, Соціологічна група “Рейтинг”, Центр “Соціс”, Центр Разумкова виконували спільне дослідження, одним із результатів якого є рейтинг політичних партій.

Дослідження це цікаве не лише тим, що має в рази більшу вибірку (отже, більшу точність результатів), а, мабуть, насамперед тим, що є так би мовити калібровочним дослідженням: кілька соціологічних установ за узгодженою методикою виконують спільне дослідження, в через те вони мають довіру до тих результатів і можуть їх використовувати як свого роду точку відліку для подальших результатів. Висловлюючись образно, ці установи “звіряють годинники”.

А ми, споживачі тієї інформації, можемо використати ці дані в своїх цілях: зокрема перевірити, наскільки рейтинги партій, опубліковані перед тим, узгоджуються з рейтингом партій цього дослідження.

Термін 27.07-9.08 14-27.07 2-20.06 16-25.06 8-17.06
Партія Усі* Активні** СГР* GfK** ЦР* КМІС*
Батьківщина 19,6 26,2 19,5 19,3 20,2 14,5
Партія регіонів 19,0 24,6 15,4 19,4 21,4 16,0
УДАР 9,5 11,8 8,5 12,4 8,3 8,0
КПУ 7,5 9,4 7,7 4,7 6,1 5,8
Україна – Вперед 3,5 4,3 3,4 3,4 2,8 3,3
Свобода 3,2 4,2 3,3 1,9 3,0 3,1
Народна партія 1,1 1,3 1,0 0,8 1,1 1,0
Наша Україна 0,6 0,8 0,9 - - 0,7
Радикальна партія 0,4 0,4 0,4 - 0,2 -
Инша 1,4 1,7 (3,4) (3,2) (5,3) (2,6)
НБУ 15,7 - 17,2 - 14,9 16,1
НВ 18,6 15,4 19,3 34,8 16,6 28,7

* “% усіх опитаних”
** “% тих, хто збирається взяти участь у виборах”

Опитано 10979 респондентів. Заявлена похибка не перевищує 1,0%.

Також у повному звіті про дослідження наведені узагальнені відповіді респондентів на такі питання:

  • рейтинг у розрізі за макрорегіонами;
  • впевненість у виборі загалом по країні й у розрізі за макрорегіонами;
  • мотивація вибору (“Чому Ви хочете проголосувати саме за цю політичну партію?”), також розріз за макрорегіонами;
  • участь у виборах загалом по країні й у розрізі за макрорегіонами;
  • оцінка розвитку подій в Україні – правильний чи неправильний напрям, також розріз за макрорегіонами.

У таблиці вище для порівняння наведені також такі рейтинги:

Рейтинг від Соціс не наводиться, оскільки останні такі дані та установа публікувала, здається, що взимку.

Дані в дужках – обчислені. Декотрі пояснення щодо подання результатів.

Коментар

Останній допис автор завершив на припущені, що аналіз даних, що наводяться в цьому дописі, дозволить прояснити динаміку рейтингу Батьківщини, який, судячи з декотрих, меншає. Проте, й ці дані заледве можуть внести визначеність у це питання: формально ніби й так – меншає, але відмінності дуже малі, незначущі, а дані по КМІС і GfK до того ж дуже важко порівнювати з иншими рейтингами. Отже, чекатимемо на нові дані.

До речі, про порівнюваність. Слід сказати, що хоча в таблиці вище наведені дані рейтингів GfK і КМІС, вони непорівнювані з самим спільним рейтингом.

Точніше, рейтинг GfK слід порівнювати з рейтингом у стовпчику “Активні” – “% тих, хто збирається взяти участь у виборах”. Бо може виникнути ілюзія, що рейтинг GfK по Партії регіонів і Батьківщині добре відповідає спільному рейтингові по цих партіях (серед усіх респондентів): суто математично це так, але за своїм електоральним змістом це абсурд – адже в такому разі порівнювались би величини, обчислені відносно різних баз. Це однаково, що порівнювати величини виражені в сантиметрах і дюймах.

Та навіть якщо порівнювати рейтинг GfK з рейтингом у стовпчику “Активні”, то й тоді неуважний споживач таких даних може помилитися дуже просто. Річ у тім, що ці дані однак дуже складно порівнювати внаслідок того, що надто великою є різниця між значіннями рейтингу GfK і спільного рейтингу по альтернативі “Не визначився”.

Подібна ж обставина заважає порівнювати спільний рейтинг із рейтингом КМІС: значіння по альтернативі “Не визначились” по КМІС – 28,7%, а по спільному рейтингу – 18,6%, що майже на 10% менше. Тому всі инші величини рейтингу КМІС “меншають”, але це меншання – наслідок якихось методологічних відмінностей, а не змін в предметі дослідження. Але ж нас цікавить саме політична дійсність, а не методики соціологічного дослідження.

До речі, можливо, що саме ці методологічні відмінності й становлять причину того, що КМІС (на авторову думку найповажніша нині соціологічна установа) не брав участи в спільному дослідженні. Мабуть, таке дослідження просто не становить для КМІС достатнього інтересу.

Утім, порівняти ці дані (спільний рейтинг, рейтинг GfK і КМІС) – щоправда, все ще з декотрими застереженнями – таки можна. Для слід зробити декотрі дещо нетипові перерахунки цих рейтингів, що автор і планує зробити в якомусь із наступних дописів.

Що ж стосується самого цього рейтингу, то в автора немає якихось особливих застережень. Якщо використовувати таку методику, числа рейтингу й насправді мають бути десь такими. А порівняння рейтингів (з-посеред тих, що можна порівняно просто порівняти) уже виконане в попередньому дописі.

Єдине, що мабуть таки слід зауважити, це те, що список партій спільного рейтингу містить партію “Народна партія”, але в виборчому бюлетені її не буде. Тому її рейтинг розподілиться, швидше за все, між ПР (найбільше) й КПУ. Рейтинг же Батьківщини, навпаки, ймовірно дещо поменшає, якщо до списку партій додати ті, які будуть у бюлетені.

Про мотивацію виборців

Серед результатів спільного дослідження наводяться також відповіді респондентів на питання “Чому Ви хочете проголосувати саме за цю політичну партію? Респонденти могли обрати не більше п’яти варіантів відповіді. % респондентів, які вибрали якусь партію”. По суті, це питання про мотивацію вибору – про те, що визначає вибір респондентів, чим вони керуються при виборі партії.

Відповіді на таке запитання публікуються не часто (хоча, наприклад, у минулому дослідженні ФДІ-ЦР такі дані наводились, але вони дещо гірші за якістю), а причиною тому мабуть є те, що задаючи таке питання, важко сподіватися не відвертість респондентів. Що ще гірше, ті респонденти в більшості своїй навіть самі не знають, що ними рухає при виборі партії, тому вибирають якісь такі обтічні, надто загальні відповіді, які виражають їхнє бажання дати соціяльно-прийнятну, “правильну” на їх думку, але не правдиву (то, як вони думають) й тим паче не істинну (то, що насправді визначає їхній вибір) відповідь.

Може видатися, таким чином, що такі дані є якщо не нікчемними, то принаймні малоцінними. Насправді це не зовсім так. Виявити справжні мотиви більшости виборців таке питання й справді не може. Але проілюструвати цю обставину – нещирости відповідей і навіть неусвідомлености причин свого вибору респондентами – може.

Тому поки що автор радив би уважніше ознайомитися з цими даними тих, кого цікавить питання мотивації електорального вибору. А якщо бог дасть сил і часу, автор спробує повернутися до цього питання й розглянути його детальніше.

Наразі ж автор ще має зупинитися на питанні

Про прихід виборців

Такі дані, на відміну від результатів обробки питань щодо мотивації вибору, публікуються майже для кожного електорального дослідження. Вони також доволі неточні. Не настільки, як відповіді про мотивацію, але також значною мірою.

Але одну обставину ці дані – в розрізі за макрорегіонами – показують доволі виразно. А саме, прихід на вибори на Заході й Центрі України буде більшим порівняно з Півднем і Сходом аби не більше як на 10%:

Макрорегіон Захід Центр Південь Схід
Упевнений(на), що братиму участь 49,8 48,0 35,0 39,3
Скоріше за все, братиму участь 30,8 27,7 30,3 23,6
Важко сказати напевно, ще не вирішив(ла) 8,4 10,3 14,8 15,5
Скоріше за все, не братиму участі 5,5 6,0 7,2 8,2
Упевнений(на), що не братиму участі 5,6 7,9 12,6 13,4
Не відповіли 0,0 0,1 0,1 0,1

Але це вплине тільки на результати голосування за партійними списками. На результати голосування за мажоритарною системою (за окремих кандидатів) це обставина не впливає ніяк.

У тому, зокрема, й полягає облудність мажоритарної системи голосування – мажоритарник на Півдні чи Сході, набираючи менше голосів, отримує врешті решт той таки один голос у Верховній Раді. Таким чином, мажоритарна система є фактично сама по собі технологією фальсифікацій – узаконених. Хоча це лише один порівняно дрібний їх аспект, адже облудною мажоритарна система є й із кількох инших точок зору.

Доречні дописи:

  1. Рейтинг партій, Соціологічна група “Рейтинг”, 14–27 липня 2012
  2. Результати дослідження ФДІ і Центру Разумкова, 10-15 серпня 2012 року
  3. Рейтинг політичних партій, Центр Разумкова, 14-19 квітня 2012

1 коментар до Спільне дослідження GfK Ukraine, Соціологічна група “Рейтинг”, Центр “Соціс”, Центр Разумкова, 27 липня-9 серпня 2012

Відповісти

  

  

  

Можна вживати такі мітки HTML

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Сповіщення

Сповіщення на пошту:

Надається FeedBurner

Архіви