Після того, як надіслано черговий допис у рубрику Чіто ґвріто, можна – й потрібно – надіслати нарешті й щось у рубрику Сміх та й годі!, а то автор зовсім покинув сюди писати. Виправім це неподобство, тим паче що інтерес ця рубрика викликає аби не найбільший, принаймні, анекдоти про Тимошенко й досі користуються стабільною увагою відвідувачів,
|
||||||
|
Далебі, річ, яка вражає автора найбільше, коли йому трапляється пригадувати події останніх п’яти років, – неймовірно дурна, скажена, якась просто таки вчаділа поведінка, яку демонструвала протягом згаданого часу Тимошенко (вона ж Грігян, вона ж Капітельман, вона ж Телегіна, вона ж Нєлєпова, і ще там вона ж казна-що). Иноді ті події виглядають так неймовірно, що автор Далебі, цей невеличкий коментар слід віднести в категорію “Сміх та й годі”. Бо коли автор замислюється над причинами того, чому регіонали висунули Тимошенко такі нікчемні звинувачення – одне, нагадаю, стосується маніпуляцій з коштами, отриманими від Японії за квотами по забрудненню довкілля, а инше за купівлю машин швидкої допомоги в політики-корупційних цілях – йому на згадку Тимошенко робить успіхи! Тимошенко – супер-звізда! Вона ж уже так працює, уже ж так працює! що народ навіть не може зрозуміти, як йому на те реягувати – плакати чи сміятись. І коли він воліє таки сміятись, він розповідає анекдоти про Тимошенко. І це безмовний успіх. Це – справжній прорив! Бо на попередніх президентських виборах 2004 |
|
|||||
|
Copyright © 2009, 2010, 2011, 2012 Олександр Лихо |
||||||