Posts Tagged ‘культура’

Анекдоти про Януковича. Наша пісня гарна й нова…

28.03.2011

Після того, як надіслано черговий допис у рубрику Чіто ґвріто, можна – й потрібно – надіслати нарешті й щось у рубрику Сміх та й годі!, а то автор зовсім покинув сюди писати. Виправім це неподобство, тим паче що інтерес ця рубрика викликає аби не найбільший, принаймні, анекдоти про Тимошенко й досі користуються стабільною увагою відвідувачів, попри те, що були надіслані більше року тому.

Але ж скільки можна глузувати з цієї пальнутої на всю голову дурепалки Тимошенко? Слід уже залишити її в покої – хай здихає потихеньку. А от Янукович він тепер – ні, то колись був такий найкоротший анекдот “Янукович – президент” – а тепер він, як це не гомерично смішно, й справді президент, чи точніше пр*дент, як автор його полюбляє називати. Отже, вся увага новій звіздє! Прошу, анекдоти про Януковича, сезон другий, серія перша.

(more…)

“Критика” й критика

21.03.2011

За підтримки: Протестуй ігри онлайн на ігровому порталі Games.in.ua.

Давненько вже автор не писав у рубрику Чіто ґвріто. Останній допис у цю категорію був ще 25.12.2010 – Опити, випити й результати виборів. Бо й читати, як це не дивно, особливо нічого. Хіба що вряди-годи щось більш-менш вартісне зустрічаєш, а так більшість із прочитаного, на жаль, нікчемна (й то як не дурна) каламуть. Дегенерація.

Примітним прикладом такої дегенерації може слугувати стан, в якому опинилося колись цікаве й глибоке видання “Критика”. Автор уперше познайомився з цим виданням іще десь далекого 1999 року, а потім за можливості купував і навіть у декотрі періоди передплачував його. Спочатку то видання мало літературознавчу чи то загальніше – культурологічну спрямованість, і автор прочитував кожен випуск від початку до кінця з задоволенням.

(more…)

Викорінити й знищити Нацкоммор

14.12.2010

Про цю почвару авторові вже доводилося писати в “Наркоммор – фіговий листок української влади”. Правда,(то мабуть по Фройду) в самому заголовку тоді автор припустився помилки: мало бути звісно не Наркоммор, а Нацкоммор. Таке, очевидно, в автора добре ставлення до тієї потворної установи, що проасоціювалась вона з якимись наркотиками, а не національною комісією. (А може то інтуїція підказала автору, що невдовзі доведеться писати також і про наркомана-збоченця Януковича…)

А от нещодавно випадково почув по телевізору дебілізатору, що той Нацкоммор, не викликавши за весь час свого існування нічого окрім скандалів, нарешті має бути розформований. Що ж, можна було б вітати такі наміри, але…

(more…)

Дебільна політика й прекрасні церкви

20.09.2010

cerkva.kp51a_s Є в автора така вада – любить почитати. Те би й було незле – але захоплюється. Оце так і нині трапилося: почав було писати про Януковича-наркомана, звернувся до Мережива в пошуках кримінальної оцінки тих дій і… застряг. Три дні – як у космосі. В кращому сенсі цього слова, звісно.

Але дещо цікаве про сучасне й минуле таки напорпав, то хочу поділитися – не пропадати ж добру. Спочатку про політику, а потім трішки про прекрасне – про українські дерев’яні церкви (тим-то таке фото).

(more…)

Занепад. Де світло в кінці тунелю?

16.09.2010

Давненько автор не публікував дописів у цей розділ – Чіто гвріто. Спробуємо відновити традицію.

Нагадаю, в цьому розділі наводяться поклики на найцікавіші дописі, що автор прочитав протягом останнього часу. Отже, це дозволяє вам заощадити час у виборі якісного чтива. Адже ці дописи уже прочитані автором, тож це становить принаймні декотру гарантію їхньої вартісности, цінности – і вам не доведеться витрачати час, копирсаючись у мотлосі текстів відносно маловартісних.

(more…)

Про чотири різновиди підорасів

06.09.2010

Даруйте, читаче, за таку лексику, але вона тут доречна. Автор зараз все пояснить.

Спершу слід згадати, що коли автор лише виношував ідею цього допису, то тих різновидів було три. Але при детальнішому аналізі виявилося, цілком несподівано, що тих різновидів чотири. Це значне просування в теорії підорасізма.

Зараз ми розглянемо ці різновиди докладніше, а поки автор пояснить, чому йдеться про підорасів і саме про підорасів.

Є такий чудовий жидівський анекдот:

(more…)

Потрібний розвиток; маємо — деґенератство

21.07.2010

Шукаєш подарунок дитині? Інтернет магазин игрушек в Киеве онлайн. Якісні іграшки.

Україні потрібний розвиток. Потрібен не так, як потрібний він будь-якій країні, чи взагалі будь-якій живій істоті. Розвиток для України – це не питання простого збільшення статків, чи доброго настрою й високого психологічного тонусу.

Розвиток для України – це питання самого власне виживання. Це як зростання для дитини: якщо вже тій маленький людинці ведеться так зле, ще не може вона рости – справи далебі кепські. Сумнівно, чи зможе вона вижити взагалі, але якщо й виживе, то й тоді, мабуть, життя її буде аж зовсім не заздрісним. Бідна та дитина.

І бідна наша Україна. Бо от оглядається автор на все своє життя, і все воно в одному й тому ж політичному контексті: застій. Застій заскорузлий, застій підлий, застій дурний, инколи – як при тому ҐКЧП чи януковичах 2004, та й нинішніх – застій навіть вскаженілий. Але то все застій. Безкінечний застій.

Додано 26.12.2010: Дивись також Маразм застою в Україні.

Від Брєжнєва, з його застоєм з безпросвітно-в’язкою геронтологією, через нетривалий психоз адроповщини, назад у шмаркате багно Черненко. Але потім – Горбачов, пєрєстройка, ґласноть – які начебто мали дати шанс країні розвиватись, але завершилось усе (окрім країн Прибалтики, які мали значний культурний потенціял) бандитськими дев’яностими – депресивними й знову ж таки безпросвітними. І насправді, хоча й Україна здобула формальну незалежність, в плані економічному то відкинуло Україну набагато назад.

(more…)