Далебі, цей невеличкий коментар слід віднести в категорію “Сміх та й годі”. Бо коли автор замислюється над причинами того, чому регіонали висунули Тимошенко такі нікчемні звинувачення – одне, нагадаю, стосується маніпуляцій з коштами, отриманими від Японії за квотами по забрудненню довкілля, а инше за купівлю машин швидкої допомоги в політики-корупційних цілях – йому на згадку спадає один анекдот:
Судять грузина за вбивство сусіда. Суддя каже: – Підсудний, розкажіть, як це сталося.
Грузин каже: – Приходжю я, значит, додому. Дивлюся, двері відчинені. Бачу, мій сусид мою жинку обнімає. Я хапаюсь за кинджал, але потім згадую: адже я також його жинку обіймав! Дивлюсь далі: мій сусид мою жинку роздягає! Я хапаюсь за кинджал, але потім згадую: я ж також його жинку роздягав! Дивлюсь далі. Мій сусид мою жинку валить на лижко! Я хапаюсь за кинджал, але потім згадую: я ж також його жинку валив на ліжко…