|
||||||
|
На от, не минуло й року як виходить у світ друга серія анекдотів. Зустрічайте! (Перша серія тут.) Колись жартували, що найкоротший анекдот про Януковича — “Янукович —президент”. Пам’ятаєте? Так ото ж — а тепер не смішно. І щось навіть відчуває моя інтуїція (що таке інтуїція? то здатність голови зрозуміти, що відчуває срака) то от таки Після того, як надіслано черговий допис у рубрику Чіто ґвріто, можна – й потрібно – надіслати нарешті й щось у рубрику Сміх та й годі!, а то автор зовсім покинув сюди писати. Виправім це неподобство, тим паче що інтерес ця рубрика викликає аби не найбільший, принаймні, анекдоти про Тимошенко й досі користуються стабільною увагою відвідувачів, Далебі, річ, яка вражає автора найбільше, коли йому трапляється пригадувати події останніх п’яти років, – неймовірно дурна, скажена, якась просто таки вчаділа поведінка, яку демонструвала протягом згаданого часу Тимошенко (вона ж Грігян, вона ж Капітельман, вона ж Телегіна, вона ж Нєлєпова, і ще там вона ж казна-що). Иноді ті події виглядають так неймовірно, що автор За підтримки: Компанія "Імперія води": строительство бассейнов и фонтанів будь-якої складності. Нещодавно сповіщення від Google Alerts принесли цікаву знахідку: результати опитування “На досрочных парламентских выборах Вы бы проголосовали за?” на ділянці з двозначною (в нашому випадку) назвою Шустер Live. Прямий ефір – це свобода. Ці результати, хоча й приємні, далебі вражають: перше місце в Далебі, цей невеличкий коментар слід віднести в категорію “Сміх та й годі”. Бо коли автор замислюється над причинами того, чому регіонали висунули Тимошенко такі нікчемні звинувачення – одне, нагадаю, стосується маніпуляцій з коштами, отриманими від Японії за квотами по забрудненню довкілля, а инше за купівлю машин швидкої допомоги в політики-корупційних цілях – йому на згадку Про цю почвару авторові вже доводилося писати в “Наркоммор – фіговий листок української влади”. Правда,(то мабуть по Фройду) в самому заголовку тоді автор припустився помилки: мало бути звісно не Наркоммор, а Нацкоммор. Таке, очевидно, в автора добре ставлення до тієї потворної установи, що проасоціювалась вона з якимись наркотиками, а не національною комісією. (А може то Що ж, спробуємо закруглятися. Бо планувалося написати один допис – без всіляких там частин, але ж от – перша частина розрослася так, що довелося робити другу, а в другій через завелику потужність шарів владних ідіотизмів не знайшлося місця для підсумків і узагальнень, які доведеться викласти тут – у частині третій. І на цьому все. Бо |
|
|||||
|
Copyright © 2009, 2010, 2011, 2012 Олександр Лихо |
||||||
